Правильне написання — розкішшю. Це форма іменника розкіш в орудному відмінку однини: жити розкішшю, милуватися розкішшю оздоблення.
Як правильно пишеться: правило подовження приголосних
У слові розкішшю пишемо дві літери «ш». Іменник розкіш має жіночий рід і належить до III відміни. В орудному відмінку однини перед закінченням -ю пом’якшений шиплячий звук [ш’] подовжується, тому на письмі з’являється буквосполучення шш.
Отже, правильна форма — розкішшю, а не розкішю і не розкіш’ю. У звуко-буквеному розборі слово має 8 букв, 7 звуків, транскрипцію [розк’і́ш’:у] і 3 склади: роз-кіш-шю. У слові зберігається префікс роз-, який пишеться з буквою «з», тому варіант роскіш є помилковим.
Таблиця відмінювання іменника «розкіш»
Іменник розкіш змінюється за відмінками в однині та множині. В однині наголос залишається на першому складі: ро́зкіш, ро́зкоші, ро́зкішшю. У формах множини голосний у корені змінюється: і чергується з о.
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | ро́зкіш | розко́ші |
| Родовий | ро́зкоші | розко́шів (розкоше́й) |
| Давальний | ро́зкоші | розко́шам |
| Знахідний | ро́зкіш | розко́ші |
| Орудний | ро́зкішшю | розко́шами |
| Місцевий | (на/у) ро́зкоші | (на/у) розко́шах |
| Кличний | ро́зкоше | розко́ші |
Форму ро́зкішшю вживають, коли йдеться про дію або ознаку, пов’язану з розкішшю: оточити себе розкішшю, вирізнятися розкішшю. У множині слово може називати різні прояви достатку чи пишного оформлення.
Типові помилки та схожі приклади
У слові розкішшю не можна залишати одну «ш»: написання розкішю неправильне. Апостроф також не ставлять, тому форма розкіш’ю є помилковою. Правильне закінчення — -шшю.
Якщо основа іменника III відміни закінчується на один приголосний, крім губних та «р», він подовжується перед -ю: розкіш — розкішшю, ніч — ніччю, подорож — подорожжю, тінь — тінню, вісь — віссю. Якщо в кінці основи вже є два приголосні або основа закінчується на губний звук, подовження немає: радість — радістю, ніжність — ніжністю, упертість — упертістю, кров — кров'ю. У формах матір'ю та любов'ю апостроф перед ю пов'язаний із написанням після губного або «р».
Порівнюйте основу слова перед закінченням: один допустимий приголосний подвоюється, а збіг двох приголосних не створює нового подовження. Така перевірка допомагає швидко відрізнити розкішшю від помилкових форм.
Приклади вживання слова в реченнях
Форма розкішшю найчастіше вказує, чим або яким способом щось вирізняється. Вона відповідає на питання чим?
- Вони звикли жити в комфорті, але не хизувалися своєю розкішшю.
- Старовинний маєток вражав гостей розкішшю інтер’єру.
- Сад навесні наповнювався природною розкішшю цвітіння.
- Палац світився розкішшю оздоблення, хоча його фасад потребував ремонту.
- Господиня накрила стіл із такою розкішшю, що кожна страва здавалася святковою.
У кожному прикладі слово розкішшю є формою орудного відмінка однини. Подвоєння «шш» зберігається незалежно від того, чи слово має пряме значення багатства, чи описує пишність і достаток.
