Рецензія на книгу — це не просто переказ змісту, а особистий відгук читача, у якому поєднуються короткий аналіз твору, власні емоції та аргументована оцінка. Такий текст допомагає іншим людям вирішити, чи варто читати книгу, а автору чи видавництву — отримати зворотний зв’язок.
Як написати рецензію на книгу
Рецензія відрізняється від анотації тим, що містить суб’єктивну думку автора рецензії та оцінку художніх достоїнств чи недоліків твору. Переказувати весь сюжет не потрібно — достатньо згадати лише ключові моменти без спойлерів.
Хороша рецензія зазвичай складається з чотирьох основних частин:
- Бібліографічні дані (автор, назва, рік видання, видавництво — необов’язково, але бажано).
- Коротка інформація про автора та місце книги в його творчості.
- Основна частина: враження від сюжету, героїв, стилю, головної ідеї.
- Висновок: кому книга може сподобатися і загальна оцінка (наприклад, 8/10).
Обсяг шкільної чи студентської рецензії — зазвичай 1–2 сторінки друкованого тексту.
Зразок рецензії №1 (на книгу «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського)
Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків». Новела, 1911 рік.
Михайло Коцюбинський — один із найяскравіших представників української модерної прози початку ХХ століття. Новела «Тіні забутих предків» стала вершиною його імпресіоністичного стилю й досі залишається одним із найвідоміших творів української літератури.
Твір розповідає трагічну історію кохання Івана та Марічки — дітей із ворогуючих гуцульських родів. Автор майстерно поєднує реалізм і міфологію, показуючи життя гуцулів на тлі величної природи Карпат. Природа в новелі — не просто фон, а повноцінний герой: вона живе, дихає, впливає на долі людей.
Особливо вражає мова твору — насичена діалектизмами, пісенна, майже поетична. Кожне речення звучить як мелодія. Водночас Коцюбинський не ідеалізує гуцульський світ: тут є і жорстокість звичаїв, і забобони, і трагедія нерозуміння.
Новела залишила в мене відчуття світлої печалі. Це книга про те, як кохання може бути сильнішим за смерть, але водночас безсиле перед людською жорстокістю та часом. Рекомендую всім, хто любить глибоку психологічну прозу й хоче краще зрозуміти гуцульську душу. Оцінка — 10/10.
Зразок рецензії №2 (на книгу «Гаррі Поттер і філософський камінь» Джоан Ролінґ)
Джоан Ролінґ. «Гаррі Поттер і філософський камінь». Роман, 1997 рік (український переклад — 2002). Перша книга знаменитої серії про хлопчика-чарівника, яка підкорила мільйони читачів у всьому світі.
Історія про одинадцятирічного Гаррі, який дізнається, що він чарівник, і потрапляє до школи чаклунства Гоґвартс, з перших сторінок захоплює легкістю оповіді та чарівною атмосферою. Ролінґ створила цілий світ зі своїми законами, історією, навіть смаколиками та видами спорту — і при цьому все здається абсолютно живим.
Герої дуже різні й тому легко впізнавані: добрий, але невпевнений у собі Гаррі, розумниця Герміона, відданий Рон, загадковий Снейп. Книга вчить дружби, сміливості та того, що вибір важливіший за походження.
Так, це дитяча книга, але читається на одному диханні й дорослими. Єдине зауваження — у перших розділах трохи затягнутий побут у родині Дарслі, але далі темп прискорюється. Одна з небагатьох серій, яку я перечитую знову й знову. Оцінка — 9/10.
Поради для написання рецензії:
- Починайте рецензію з назви книги та автора — це обов’язково.
- Уникайте великих спойлерів, особливо щодо фіналу.
- Обов’язково пояснюйте, чому вам сподобалось чи не сподобалось (аргументуйте!).
- Завершуйте рекомендацією — кому варто прочитати.
Зразок короткої рецензії (для соцмереж чи Goodreads)
Валерій Шевчук «Дім на горі»
Дивїбно атмосферний киї̈вський роман-пазл. Старе киї̈вське подвір’я, десятки героїв, кожен зі своєю таємницею, і все це пронизане містикою та філософією. Мова — справжня насолода, хоч іноді надто густо насичене архаїзмами. Якщо любите повільну, задумливу прозу — обов’язково читайте. 8,5/10.
Написання рецензії — це чудовий спосіб не лише поділитися враженнями, а й краще зрозуміти сам твір. Чим більше ми пишемо відгуків, тим уважнішими стаємо до прочитаного. Спробуйте прямо сьогодні написати свою рецензію — і ви побачите, як цікаво аналізувати книги, які колись просто «проковтнули».
