Дитячі вірші про зиму українською

Зміст

Зима та Новорічні свята — це час чудес і святкової атмосфери, коли кожен день наповнений радістю, снігом і теплом сімейних традицій. Вірші про зиму та Новорічні та Різдвяні свята допомагають дітям краще пізнати красу цієї пори року, розвивають уяву та емоції. Вони дарують відчуття свята і магії, адже Новий рік та Різдво Христове— це не тільки подарунки, а й час для здійснення мрій.

Вірші про зиму для дошкільнят в садочок

Зима – неймовірна пора року, сповнена особливої краси та магії – коли на вулиці холодно, а в душі тепло. Для маленьких дітей зима стає не лише часом снігу, морозу та свят, а й чудовою нагодою для знайомства з поезією. Вірші про зиму допомагають малечі розвивати слухове сприймання, вчать ритм та риму, а також дарують яскраві образи зимового світу. У цьому розділі ми пропонуємо кілька простих та милозвучних віршів про зиму, які підійдуть для дітей дошкільного віку і допоможуть створити святкову атмосферу в садочку.

Легкі віршики для діточок

Спить під листям їжачок,
Під камінчиком — жучок,
Дідусь — під кожухом,
Зайчик вкрився вухом.
Вже зима в дорозі
На скріпучім возі. (автор Олександр Богемський)

***

Метелиця-хурделиця
Замела лісок.
Як біла ковдра, стелиться
Під соснами сніжок.

Стрибають прудко білочки
По соснах угорі.
Напудрились на гілочках
Поважні снігурі.

Зайчата стали білими, —
Ну зовсім наче сніг! —
Щоб в лісі не зуміли ми
Відшукувати їх.

***

Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум`яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєшь ковзанки
В нашому дворі. (автор Л. Забашта)

***

Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг. (автор Воронько Платон)

***

Через поле, через ліс,
З пагорбка в долинку
Подарунки зайчик віз
Діткам на ялинку.

Їхав навіть уночі,
Не боявсь нічого,
Бо летіли два сичі
Попереду нього.

І освітлювали путь
Очі їх — вуглинки.
Подарунки привезуть
Вчасно на ялинку. (автор А. Музичук)

Ну й бо ж снігу намело —
Стало білим все село.
Біла стежка, біла річка,
Біла вишня і смерічка,
Біла хата, білі коні,
Тільки носики червоні. (автор Л. Куліш-Зіньків)

***

Ой, весела в нас зима,
веселішої нема
– грає срібними зірками,
в’ється синіми димками,
снігом землю обійма.

Ой струнка ялинка в нас!
Скільки грає тут прикрас!

Ми зібралися юрбою,
разом з піснею новою
рік новий зустріти час! (вірш М. Рильського)

***

Дід Мороз несе мішок —
В ньому теплий кожушок.

Ой ти, діду-дідусю,
Зігрій нашу Ганнусю!

Розв’яжи мерщій мішок,
Дай Ганнусі кожушок,

Надінь валянки на ніжки.
Хай вона пограє в сніжки!

***

Котик вибіг за ворота,
А на вулиці — зима!
Білий сніг і білий котик —
І кота немов нема!
Лиш на кінчику хвоста
Видно плямку у кота. (автор В. Бондаренко)

***

Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі — лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни. (вірш В. Кленц)

***

Розгулялась завірюха —
Виє, стогне і свистить.
Затуля Оксанка вуха
І від страху аж тремтить.

— Ти не бійся, — каже тато. —
Завірюха не страшна.
Це ж бо лижам і санчатам
Намітає сніг вона.

Кучугури встануть вранці
Будуть гірки дітворі…
Скинуть ягоди Оксанці
Із калини снігурі. (вірш О. Винокурова)

***

Сіє, віє, завіва
Снігом завірюха,
А у зайчика, хоч плач.
Дуже змерзли вуха.

Він вже валянки узув,
І вдягнув кожуха,
А з-під шапки, ну, хоч плач.
Виглядають вуха.

— І чого ти зажуривсь? —
Цокотять синички.
— Ти б собі вдягнув на вуха
Теплі рукавички! (Вірш В. Каменчука)

***

На деревах білий іній,
Кущ — мов білий їжачок,
На паркані, вчора синім,
Безліч білих голочок!
Навіть дідова руда побіліла борода.

***

Червоніють снігурі
На снігу під липою.
Йде в кожусі Дід Мороз —
Аж сніжок порипує.

Зупинився у дворі,
Розв’язав торбинку,
Нашій бабі сніговій
Пов’язав хустинку (вірш Леоніда Талалая)

***

Тихо, тихо сніг іде,
Білий сніг, лапатий,
Ми у двір скоріш підем,
Візьмемо лопати.
Ми прокинем зранку
Стежку біля ганку,
Вийде мама з хати
І почне питати:
— Хто ж це так доріжку
Вміє прокидати? (автор М. Познанська)

***

Віхола, віхола
До мороза їхала,
Саночки мальовані,
Снігом напаковані,
Кониками зайчики,
Сірі Побігайчики.
Сани розігналися,
Зайчики злякалися,
Віхола схопилася,
В полі закрутилася.
Віхола, віхола,
Ти куди заїхала! (автор Перелісна Катерина)

***

Грудень тихо наступає,
Землю снігом посипає.
Подивись лишень сюди –
Та це ж зайчика сліди.

Де ж наш сірий заховався? –
Він у білу шубку вбрався.
Більше зайчик не боїться
Ні вовчиська, ні лисиці. (автор Коваленко Олена)

***

Снігу, білий сніжку!
Посипай доріжку!
Насип цілу гору
Біля цього двору.

Тут дітки маленькі,
Гуляти раденькі,
У них голосочки,
Як срібні дзвіночки. (автор Перелісна Катерина)

Вірші про зиму для школярів

Для школярів зима — час веселих забав на свіжому повітрі, святкових канікул та чудових зимових пейзажів. Вірші про зиму допомагають дітям краще відчути красу цієї пори, розвивають мовлення та уяву, а також дозволяють виразити свої емоції та враження від зимових чудес. У цьому розділі ви знайдете вірші, які можна використовувати на уроках, в дитячих творчих конкурсах або просто для натхнення під час зимових днів.

Легенькі вірші для дітей шкільного віку

З Новим роком, браття милі,
В новім щастю, в новій силі
Радісно вітаю вас
І бажаю, щоб в здоров”ю,
В мирі, з братньою любов”ю,
Відтепер ішов нам час.
Щирій праці Бог поможе!
Дай вам Боже все, що гоже! (автор Іван Франко)

***

В нашу хату зайшов уночі
Дід Мороз із мішком на плечі
І говорить: “Із темних дібров
Я до вас дуже довго ішов…”

А мене бере сумнів чогось:
Хто насправді оцей Дід Мороз?
Може, він не із темних дібров?
А з бюро добрих послуг прийшов?

Дід Мороз ці думки відгадав,
Та ні слова мені не сказав.
Він лише мені руку потис —
І я інеем білим обріс! (автор Качан Анатолій)

***

Дecь зaтpимaлacь Зимa,
Снігу білoгo нeмa.
Хoчeтьcя з гopи нa лижaх,
І нa pічку з кoвзaнaми…

Мoжe, paзoм вcім пoчaти
Нaм перини вибивaти?
Мoжe, нaм пoдушки тpeбa
Гeть уcі пopoзpізaти?

От тoді Зимa швидeнькo
Пpилeтить, щoб пoдивитиcь:
Щo ж кpужляє тaм білeнькe,
І пухнacтe, і мякeнькe.

І здивуєтьcя Зимa:
Сніг вжe є —
мeнe ж нeмa! (автор Наталя Забіла)

***

Сидить пряля та й пряде —
сніг іде — іде — іде —
нитка рветься де-не-де —
а вона пряде й пряде.
Вже напряла хуртовин
на шапки для верховин —
на сувої полотна —
на завіску для вікна,
на хустину й укривало —
мало — мало — мало — мало —
сніг іде — іде — іде —
а вона пряде й пряде… (автор Л. Костенко)

***

Вже перший сніг кружляє над землею.
І тихо падає. Уже вода
Замерзла на озерах. Опада
Останнє листя і яснить алею.

Останній сніг, там бурий, там блакитний,
Іще лежить в окопах і ярах,
Ще в пам’яті метелиць білий жах,
Ще сонце спить. (вірш Максима Рильського)

***

За віконцем зимонька
Снігу намітає,
А дитяче серденько
В мріях завмирає.

Бо, либонь, опівночі
Дід Мороз зайде.
Купу подаруночків
Під гілки складе!

Тож в чеканні солодко
Серце завмирає,
Дитинча замріяне
Дивини чекає… (автор С. Гордієнко)

***

Одяглися люди в шуби,
Натопили тепло груби.
Білки гріються в дуплі,
Миші в норах у землі.

Сплять ведмеді в теплих лігвах,
Сосни в інею застигли.
І під кригою на дні
Сплять у річці окуні.

А під снігом в підземеллі,
В земляній м’якій постелі,
Де немає світла дня,
Причаїлося зерня.

Там не холодно зернинці —
Спить вона, мов на перинці,
Й тихо снить хороші сни
Про веселі дні весни. (автор Наталя Забіла)

***

Дід Мороз несе мішок —
В ньому теплий кожушок.

Ой ти, діду-дідусю,
Зігрій нашу Ганнусю!

Розв’яжи мерщій мішок,
Дай Ганнусі кожушок,

Надінь валянки на ніжки.
Хай вона пограє в сніжки!

***

Білі мухи налетіли, —
Все подвір’я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.
— Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати! —
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кіндрат.
Всі з гори летять щодуху,
Щоб впіймати білу муху,
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим. (автор М. Рильський)

***

Падав сніг,
Падав сніг –
Для усіх, усіх, усіх,
І дорослих і малих,
І вселих і сумних.

Всім, хто гордо носа ніс,
Він тихцем сідав на ніс.
А роззяв, як на сміх,
Залетів до рота сніг.

Вереді за комір вліз
І довів його до сліз.
А веселі грали в сніжки –
Сніг сідав їм на усмішки
І сміявся з усіма:
– Ой, зима, зима, зима! (автор Сенатович Оксана)

***

Ой, летять, летять сніжинки
На будинки, на ялинки,
На дороги, на поля —
Біла-біла вся земля!
Сніг лапатий, сніговій…
Здрастуй, свято — Рік Новий!

Вийшов Дід Мороз з хатинки,
Зупинивсь біля ялинки,
Нас чекає на сніжку
В срібно-білім кожушку.

У вогнях ялинка сяє,
А Снігуронька співає:
— Люба зимонько-зима!
Веселіш, як ти, нема! (автор Бойко Григорій)

***

В лісі випав білий сніг,
Наступає Новий рік.
Стали думати звірята,
Як зустріть чудове свято.

– Ось ялинка зелененька,
Ні велика, ні маленька.
Ми прикрасимо її,
Заспіваємо пісні.

Білка принесла горішки,
Їжачок – гриби та шишки,
Ведмежатко – пряники
Та смачні медяники.

Дятли, снігурі й синиці
Посідали на ялинці
І сказали: «Пишну хвою
Ми прикрасимо собою».

Дуже гарна і розкішна
У звірят ялинка вийшла! (автор Паронова Віра)

***

Пролітають біленькі сніжинки
І сріблясто на сонці блищать.
Мамо, мамо, чому я сніжинки
Не умію ніяк упіймать?

Вже здається, що ніби й спіймаю,
А відкрию долоню: нема!
Лиш водичка з долоні стікає.
Лиш водичка в долоні сама.

Каже мама здивовано доні:
— А чи знаєш, чому це так є?
Бо у тебе тепленька долоня,
А сніжок від тепла розтає.

І помислила доня хвилинку,
Рукавичку наділа свою.
— Мамо, — каже, — тепер я сніжинку
Вже напевно, напевно, зловлю! (автор Кузьменко Світлана)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *