Вірші про прапор України — це потужний інструмент для виховання почуття патріотизму у молодшого покоління. Синьо-жовтий прапор має глибокий зміст і є невіднятною частиною національної ідентичності українців. Патріотичні вірші допомагають зрозуміти важливість цього символу, вчать поважати свою країну, її історію та культуру. Вони можуть бути як для дітей, так і для дорослих, адже кожен вірш несе в собі силу, яка об’єднує покоління.
Добірка віршів для дітей про український прапор
Український прапор — це не лише символ нашої країни, але й символ гордості, свободи та єдності.
Прапор України – жито і блакить,
Прапор України в небі майорить.
З прапором – на свято, з прапором – у бій,
Це моя святиня, символ волі мій!
Синій, як море, як день, золотий —
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!
Гляньте, на ньому волошки цвітуть,
Гляньте, жита в ньому золото ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.
Небеса блакитні сяють з глибини,
А пшеничні й житні мерехтять лани.
Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива
Це знамено рідне – злото й синєва.
Прапор наш, як літо, в сонці майорить,
По долині – жито, по горі – блакить.
Прапорець, що я тримаю,
Для мене – єдиний.
Прапорець цей, що я маю, –
Символ України.
Нема в світі більш святого
Й не буде ніколи
Від крайнеба голубого
Над пшеничним полем.
Прапор наш, як літо,
В сонці майорить.
По долині – жито,
По горі – блакить.
Крилатий вітер розвиває стяг –
Блакить із золотом на нім переплелися,
Наш прапор майорить, неначе птах:
Народ не здався й нікому не скорився!
Із блакиті й колосків
В небі прапор наш розцвів,
Увібрав він синє небо
В золотисту пору жнив.
Прапорець, що я тримаю,
Для мене – єдиний.
Прапорець цей, що я маю, –
Символ України.
Нема в світі більш святого
Й не буде ніколи
Від крайнеба голубого
Над пшеничним полем.
Має колір жовто-синій.
І повинен кожен знати,
Як два кольори єднати:
Синє небо – верхня смуга,
Жовте поле – нижня смуга.
Я підношу із любов’ю
Прапор ніжно-кольоровий.
Прапор — це державний символ,
він є в кожної держави;
це для всіх ознака сили,
це для всіх — ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:
синє небо, жовте жито;
прапор свій оберігаєм,
він святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,
ми з ним дужі і єдині,
ми навіки вже є народом,
українським в Україні.
Синій, як море, як день, золотий —
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!
Значення прапора в поезії
Прапор України в поезії виступає не лише як зовнішній атрибут, але і як потужний символ. Для дітей це нагадування про любов до батьківщини, для дорослих — заклик до єдності, сили та відродження нації. Вірші про прапор надихають на боротьбу за незалежність і на вірність своїм кореням. Вони допомагають відчути себе частиною великої, сильної країни, яку ми всі повинні любити та захищати.
Вірші до Дня державного прапора України
День державного прапора України — це важливе свято, яке нагадує про велич і силу нашої держави.
День Державного прапора відзначаємо,
Пишається Україна прапором, це всі ми знаємо.
Ми вітаємо дорогу Батьківщину нашу,
Квітни, співай і тільки кращай!
Ми бажаємо українцям удачі й перемог,
Щоб не було проблем і незгод.
Бажаємо Україні милій процвітати,
Та щастя-радості пізнати.
***
З Днем прапора України
Поспішаю привітати усіх,
Бажаю здоров’я,
Радості й сміху.
Хай підуть нещастя
Подалі з країни,
Адже бурі й негоди
Нам геть не потрібні!
***
Блакитне небо України
І стигла пшениця під ним,
Це поєднання – святе,
В серці ми збережемо навіки.
Якщо ти будеш в країні далекій,
І побачиш український прапор,
Згадай Дніпро – могутній і широкий,
І хліба розкіш в полях.
Нехай майорить прапор в країні вільній,
Буде мир і Божа благодать,
Влада стане справді народною,
Україна буде процвітати!
Державний прапор України –
Це стяг із двох подовжніх смуг.
Він символ вільної людини,
У ньому український дух!
У синім – небо Батьківщини,
Його безкрайність і блакить,
І вище нього, Україно,
Хай пісня нації летить!
У жовтім кольорі – колосся,
Багатство нашої землі.
Щоб у достатку всім жилося,
І в люднім місті, і в селі.
Вже скільки закривавлених століть
Тебе, Вкраїно, імені лишали…
Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить:
Внесіте прапор вільної Держави!
Степів таврійських і карпатських гір
З’єднався колір синій і жовтавий.
Гей, недругам усім наперекір –
Внесіте прапор вільної Держави!
Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,
Його полотна в попелі лежали…
Але він знов, як день новий, розцвів,
Внесіте прапор вільної Держави!
Повірмо в те, що нас вже не збороть,
І долучаймось до добра і слави.
Хай будуть з нами Правда і Господь –
Внесіте прапор вільної Держави!
Синьо-жовтий прапор України –
Це безхмарне небо, синє-синє,
А під небом золотіє нива,
І народ – і вільний, і щасливий.
Прапор, як святиню, любі діти,
Треба шанувати й боронити.
Прапор – символ нашої держави,
Він для всіх ознака сили й слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє-небо, жовте-жито;
Прапор свій оберігаєм.
Він святиня, знають діти.
Прапор – це державний символ
Він є в кожної держави;
Це для всіх – ознака сили,
Це для всіх – ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє – небо, жовте – жито;
Прапор цей оберігаєм,
Він – святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки вже – народом,
Українським, в Україні.
Негода. Наче хвилі у Дніпрі…
Негода. Наче хвилі у Дніпрі,
Нуртують чорні хмари угорі.
Бувало також: мряка та імла
Неждано чистий обрій облягла.
Раптом бачиш трепетну блакить –
То український прапор майорить.
Зима настала. Глибоченний сніг
На сквери, площі і бульвари ліг.
Та подивися, друже, у вікно,
Де має жовто-синє знамено.
Ласкавий літній легіт проліта.
Он там цвіте пшениця золота.
Це український прапор – дивоцвіт.
Відбився в ньому неповторний світ.
І чорноморська гожа синява,
І далина мрійлива степова.
Карпати в нім, Донбас, Галичина –
Вся прехороша рідна сторона.
В нім біль народу, гордість, жаль і гнів,
Чекання світлих, радісних часів.
Крилатий вітер розвиває стяг –
Блакить із золотом на нім переплелися,
Наш прапор майорить неначе птах:
Народ не вмер й нікому не скорився!
Ми пишемо історію землі,
Своєї незалежної країни,
Ми – громадяни, хай і ще й малі.
Держава наша – вільна Україна.
З часів далеких відгомін іде
Про прадідів відвагу, мужність, славу.
Наш прапор житнім золотом цвіте;
Він – символ незалежної держави.
Знамення сяє сонцем золотим,
Небесною виблискує блакиттю…
З ним здобували все, що є святим;
І нас із ним нікому не скорити!
З Днем прапора України
Поспішаю привітати усіх,
Бажаю здоров’я,
Радості й сміху.
Хай підуть нещастя
Подалі з країни,
Адже бурі й негоди
Нам геть не потрібні!
Золото – в долині,
Угорі – блакить.
Прапор України
Гордо майорить.
Він – звитяг безмежність,
Слави козаків.
Стяг про незалежність
Світу сповістив.
Дорогим віднині
Стало на землі
Золото в долині
На блакитнім тлі.
Патріотичні вірші про український прапор
Прапор України — це символ нашої національної гідності, єдності та незалежності. Патріотичні вірші про прапор надають нам змогу глибше відчути важливість цього символу в нашому житті.
Стань під прапор синьо-жовтий —
Стяг відважних прабатьків,
Доторкнися позолоти
Запорозьких козаків,
Доторкнися голубизни
Патріотів-вояків.
Стань під прапором Вітчизни
Серед гордих юнаків.
І засяє над тобою
Найдорожче із клейнод,
Шануватимеш з любов’ю
Рідну армію і флот,
Будеш гордим за чесноти
Героїчних прабатьків.
Стань під прапор синьо-жовтий
Запорозьких козаків.
Стигла нива, небо синє –
ніде ні хмарини.
То картина особлива –
Прапор України.
Працю й мир символізує
Цей шедевр художній,
Світ реальний, що існує –
Зрозуміє кожний.
Це просте і зрозуміле
Не вмре, не загине.
Світе тихий, краю милий!
Моя Україно!
Доля гіркою бувала:
Й вороги, й братове
Нам нав’язували гасла
Хижості та крові.
Пронесімо ж прапор мирний
Гідно і завзято,
Україні рідній вірність
Збережімо свято!
Прапор нашої країни
Має колір
Жовто-синій.
І повинен кожен знати,
Як два кольори єднати.
Синє небо – верхня смуга,
Жовте поле – смуга друга.
Не забудь ніде й ніколи:
Україна – небо й поле.
А іще запам’ятай:
Україна – мирний край!
У нашім прапорі є жовтий і блакитний —
Це ніжні, життєдайні кольори.
Це колір неба мирного привітний
І колос хлібний, й сонечко згори!
А жовтий і блакитний, як зіллються,
Дають зелені паростки життя.
Тоді усі дивуються й сміються,
Й радіють аж до самозабуття.
Такий наш прапор, мирні й добрі люди,
Країна давня й нація її!
Я знаю — перемога наша буде!
Й весною заспівають солов’ї
І все навколо піснею заллється,
І защебече, заспіває все!
Чарівним цвітом вся земля вбереться,
І Бог нам мир на Землю принесе.
Бо українці щастя заслужили
І миру, й світла, радості й тепла…
Ми завжди з миром й працею дружили
І доброта в серцях у нас жила.
Тому і наша буде перемога,
Бо з нами правда, з нами люди всі!
Хоч нелегка сьогодні в нас дорога,
Та будем жити ми під сонцем у красі.
З далеких часів відгомін іде
Про прадідів відвагу, мужність, славу.
Наш прапор житнім золотом цвіте;
Він – символ незалежної держави.
Знамення сяє сонцем золотим,
Небесною виблискує блакиттю…
З ним здобували все, що є святим;
І нас із ним нікому не скорити!
З далеких часів відгомін іде
Про прадідів відвагу, мужність, славу.
Наш прапор житнім золотом цвіте;
Він — символ незалежної держави.
Знамення сяє сонцем золотим,
Небесною виблискує блакиттю…
З ним здобували все, що є святим,
І нас із ним нікому не скорити!
Патріотичні вірші про прапор України — це один з найкращих способів донести до сердець людей різного віку силу і значення національних символів. Вони допомагають виховувати повагу до Батьківщини, любов до рідної землі та глибоке розуміння того, що прапор — це не просто шматок тканини, а справжній символ боротьби, надії, свободи та гідності українців.
