Остеопороз часто називають «тихою хворобою», адже на ранніх стадіях він майже не дає про себе знати. Людина може роками не підозрювати про проблеми з кістками, поки не станеться перелом при мінімальному навантаженні. Саме тому важливо знати, як починається остеопороз і на які перші симптоми звертати увагу, щоб вчасно звернутися до лікаря та запобігти ускладненням.
Чому остеопороз важко помітити на початку
Остеопороз розвивається поступово: кісткова тканина повільно втрачає щільність і міцність через переважання процесів руйнування над відновленням. На початкових етапах (остеопенія та легкий остеопороз) симптоми відсутні або дуже слабкі. Більшість людей дізнаються про хворобу вже після першого перелому хребця, стегна чи зап’ястя.
Перші сигнали з'являються, коли втрата кісткової маси стає значною. Тоді можуть виникати легкі тягнучі болі, які швидко минають і не пов'язані з травмами. Саме в цей період важливо не ігнорувати навіть незначні зміни в самопочутті.
Які перші симптоми остеопорозу варто запам’ятати
На ранніх стадіях хвороба рідко дає яскраві ознаки, але є кілька тривожних дзвіночків, які не можна пропускати.
Симптоми, що з’являються найчастіше
Хронічний або періодичний біль у спині — один з найпоширеніших проявів. Він виникає через мікропереломи або компресію хребців і посилюється при тривалому сидінні, стоянні чи нахилах.
- Зменшення зросту на 2–3 см і більше — хребет ніби «просідає» через стиснення хребців.
- Порушення постави — з’являється сутулість, «вдовиний горбик» у верхній частині спини.
- Задишка або відчуття нестачі повітря — через деформацію грудної клітки та обмеження рухливості ребер.
Ламкість нігтів, випадіння волосся, погіршення стану зубів — ці ознаки свідчать про загальний мінеральний дисбаланс в організмі.
Що болить при остеопорозі
Біль при остеопорозі зазвичай локалізується в спині (шийний, грудний, поперековий відділи), попереку, тазостегнових суглобах, ребрах чи кінцівках. Він може бути тягнучим, ниючим, посилюватися при навантаженнях: глибокому вдиху (якщо уражені ребра), ходьбі сходами, присіданнях чи поворотах тулуба. На відміну від артритів чи остеохондрозу, при остеопорозі немає сильного запалення, набряків чи почервоніння — біль більше пов’язаний із механічною нестабільністю кісток.
Якщо ви помітили, що за останній рік-два зменшилися на кілька сантиметрів у зрості або спина почала боліти без видимої причини — це вагома причина пройти обстеження на остеопороз. Рання діагностика дозволяє значно уповільнити хворобу!
Особливості симптомів остеопорозу у жінок та чоловіків
Симптоми остеопорозу у жінок та чоловіків мають багато спільного, але є й відмінності через гормональні особливості.
У жінок хвороба розвивається частіше та швидше після менопаузи (45–55 років) через різке зниження естрогенів. Перші симптоми: біль у спині, швидка втрата зросту, часті переломи хребців та зап’ястя. У чоловіків остеопороз зустрічається рідше, зазвичай після 60–65 років або через зниження тестостерону, хронічні хвороби чи прийом деяких ліків. Симптоми з’являються пізніше, але переломи (особливо шийки стегна) мають серйозніші наслідки.
Обидві статі мають спільні ознаки: часті переломи при незначних травмах, хронічний біль у спині, зміни постави.
- Біль у спині без травм.
- Зменшення зросту.
- Сутулість та «горбик».
- Легкі переломи від чхання чи кашлю.
- Ламкість нігтів та зубів.
Чи можна вилікувати остеопороз повністю
На жаль, повністю вилікувати остеопороз неможливо — зміни в кістковій тканині стають незворотними. Однак сучасна медицина дозволяє значно уповільнити прогресування, зміцнити кістки та знизити ризик переломів у 2–3 рази. Лікування включає препарати (бісфосфонати, деносумаб, гормональну терапію), кальцій та вітамін D, фізичні вправи з навантаженням, корекцію способу життя. Чим раніше розпочати терапію, тим кращий прогноз. Головне — не чекати першого перелому. Якщо ви в групі ризику (вік після 50, менопауза, куріння, низька вага, спадковість), пройдіть денситометрію (вимірювання щільності кісток) — це найточніший спосіб дізнатися, чи є остеопороз.
Остеопороз — не вирок, якщо його вчасно виявити. Сучасні методи дозволяють жити повноцінно та активно навіть з таким діагнозом. Головне — не ігнорувати перші сигнали тіла та регулярно перевіряти стан кісток.
