Марко Вовчок – видатна українська письменниця XIX століття, яка зробила значний внесок у розвиток української та світової літератури. Її творчість відзначалася глибоким соціальним змістом, а її життя було насичене цікавими подіями. У цій статті ми розглянемо найцікавіші факти про її життя, псевдонім, мовні здібності та особисті досягнення.
Біографія та справжнє ім’я письменниці

Марко Вовчок, справжнє ім’я якої – Марія Олександрівна Вілінська, народилася 22 грудня 1833 року в Орловській губернії (нині Росія). Вона отримала хорошу домашню освіту, що згодом допомогло їй опанувати кілька мов і зануритися в літературну діяльність.
Переїхавши до України після шлюбу з Опанасом Марковичем, вона познайомилася з Тарасом Шевченком, Пантелеймоном Кулішем та іншими діячами української культури. Її перша збірка «Народні оповідання» принесла їй широку популярність і визнання. Марко Вовчок багато подорожувала, займалася перекладацькою діяльністю, а також працювала редактором.
Справжнє ім’я письменниці – Марія Олександрівна Вілінська. Вона народилася у дворянській родині, що дозволило їй здобути гарну освіту та розширити свої знання у сфері літератури.
Псевдонім «Марко Вовчок» письменниця обрала через свого чоловіка Опанаса Марковича. Ім’я «Марко» є скороченим варіантом його прізвища, а «Вовчок» – зменшувальна форма від слова «вовк», що символізувало її незалежність і силу духу.
Досягнення та особисте життя

Марко Вовчок: чоловіки
Особисте життя письменниці було доволі бурхливим. Вона двічі виходила заміж. Перший чоловік – Опанас Маркович – відіграв важливу роль у її становленні як письменниці. Після його смерті вона вдруге вийшла заміж за французького інженера Ежена Жульєна, що дозволило їй переїхати до Франції та активно працювати над перекладами й літературними творами.
За що Марко Вовчок отримала премію Академії Франції?
У 1870-х роках Марко Вовчок займалася перекладацькою діяльністю, і саме за переклади творів Жуля Верна вона отримала премію від Французької академії. Її адаптації французьких романів відзначалися високою якістю, що допомогло популяризувати європейську літературу серед українських та російських читачів.
Марко Вовчок: цікаві факти

- Вона була першою жінкою в українській літературі, яка зобразила життя селян і підняла тему кріпацтва.
- Її твори отримали високу оцінку Тараса Шевченка, який називав її «моя доня».
- Писала не лише українською, а й російською та французькою мовами.
- Вона була добре знайома з Іваном Тургенєвим, який допоміг їй видати твори у Франції.
- Окрім літературної діяльності, займалася журналістикою та видавництвом.
- Марко Вовчок володіла кількома мовами, зокрема: французькою, німецькою, англійською, італійською, польською.
- Марія порушувала норми, обов’язкові для «доброчесної» жінки. Наприклад, вона не захотіла погодитися редакторськими правками, внесеними у її тексти самим метром Кулішем!
- Вона ніде не друкувала свого портрета до 1902 року.
- Серед дослідників існує думка, що твори Марка Вовчка, написані українською мовою, – зовсім не її пера, а авторства Опанаса Марковича, чоловіка письменниці.
- У Марії Маркович була репутація «фатальної жінки». Річ у тому, що два її коханих чоловіки померли просто в неї на руках, а третій закоханий вчинив самогубство.
Марко Вовчок – видатна постать української літератури, яка залишила значний слід у світовій культурі. Її твори мали великий вплив на розвиток реалізму в українській прозі, а її талант перекладача допоміг знайомити читачів із найкращими світовими авторами. Незважаючи на непросту долю, вона змогла залишити величезний спадок, який цінується і сьогодні.